Як батькам розпізнати, 

що їхня дитина перебуває під негативним впливом?

Поради дитячої психіатрині

 та психотерапевтки 

Юліани Маслак

 Сьогодні, 

в умовах війни, 

діти та підлітки в Україні особливо вразливі до психологічного тиску, шантажу,

 деструктивного контенту та, навіть, 

вербування. 

Розповідаємо, як батьки можуть вчасно розпізнати тривожні сигнали й захистити свою дитину.  

Чому підлітки є вразливою групою 

• Емоційна нестабільність та імпульсивність. Мозок підлітків ще розвивається, тому вони схильні діяти імпульсивно та ризикувати, не оцінюючи повністю наслідки своїх дій.
• Пошук сенсу та ідентичності. Війна поглиблює внутрішню потребу в самореалізації та пошуку свого місця у світі. Вербувальники часто використовують повідомлення про «місію», що дає підліткам відчуття важливості та мети в житті.
• Вплив інформаційного середовища та маніпуляції. TikTok, Telegram та інші соцмережі можуть бути джерелами пропаганди та маніпуляцій.Дитину можуть змусити вірити, що вона повинна щось зробити, щоб «врятувати» інших чи довести свою відданість групі.
• Матеріальні стимули. Деякі групи вербують дітей, обіцяючи їм гроші, подарунки чи інші винагороди. Для підлітка $1000 — це величезна сума. І діти часто не розуміють, що за отриманням цих грошей може стояти реальна небезпека.
• Соціальна ізоляція або конфлікти. Самотність або конфлікти з родиною підвищують ймовірність потрапляння під негативний вплив. Підлітки, які не мають міцних зв’язків із родиною або однолітками, стають легшою здобиччю маніпуляторів.  

Небезпечні групи 

часто використовують вразливість підлітків, 

щоб залучити їх до деструктивної діяльності. 

Це можуть бути: 

• Радикальні угруповання, які підбурюють до насильства.
• «Смертельні ігри», що підштовхують дітей до самоушкодження.
• Секти, які обіцяють «істину» в обмін на повну покору. 

Діти можуть не усвідомлювати ризиків, 

тому дорослим важливо пояснювати маніпулятивні тактики 

та підтримувати емоційний контакт із дитиною. 

Ознаки того, що дитина перебуває 

під негативним впливом 

Різкі зміни в поведінці дитини: 

• Раптово стає мовчазною, уникає розмов, навіть якщо раніше була комунікабельною.
• Різкі спалахи агресії: наприклад, ламає речі, грубо відповідає, не контролює свої емоції.
• Втрачає інтерес до звичних захоплень, наприклад, припиняє займатися спортом, малювати, слухати музику, яка їй подобалася. 

Зміна соціального кола дитини: 

• Починає спілкуватися з новими друзями, яких не знайомить із родиною.
• Відсторонюється від старих друзів, з якими раніше була близькою.
• Часто виходить з дому без пояснень або каже, що йде «у своїх справах», але не розповідає подробиць. 

Захоплення дитини екстремальними ідеями: 

• Споживає контент, пов'язаний із насильством, радикальними ідеями, тероризмом.
• Починає говорити про несправедливість світу, про «правильний» шлях боротьби.
• Різко змінює свої переконання та нав’язує їх іншим, говорить про бажання «змінити систему» радикальними методами. 

Підозрілі онлайн-активності та секретність: 

• Веде зашифровані чати, які швидко видаляє або приховує.
• Створює нові акаунти в соцмережах і не розповідає, для чого.
• Ховає телефон, різко реагує, коли хтось дивиться на екран.
• Уникає розмов на тему свого часу в інтернеті.
• Часто закривається в кімнаті, проводить багато часу наодинці. 

Погіршення успішності: 

• Різке зниження оцінок у школі, відсутність інтересу до навчання.
• Часті прогули, відмова виконувати домашні завдання.
• Апатія, байдужість до власного майбутнього. 

Деструктивна поведінка дитини: 

• Втечі з дому або зникнення на довгий час без пояснень.
• Ознаки самоушкодження (порізи, синці, опіки на руках чи інших частинах тіла)

Як діяти батькам, 

якщо вони помітили небезпечні зміни 

Не панікуйте,  підтримайте дитину. Підлітки часто схильні до протесту, і жорсткий контроль може лише погіршити ситуацію. Важливо зберігати довіру. 

Поговоріть без осуду. Запитайте, що відбувається в житті дитини, що її турбує. Дайте зрозуміти, що ви поруч і не каратимете її за чесність. 

Перевірте джерела інформації. Дізнайтеся, які сайти та спільноти відвідує дитина, з ким спілкується. 

Залучіть професіоналів. Якщо ви підозрюєте, що дитина перебуває під впливом небезпечної групи, зверніться до психолога або спеціалістів із кібербезпеки. 

Зміцнюйте родинні зв’язки. Спільні активності, довірчі розмови та підтримка допоможуть дитині відчувати себе в безпеці. 

Навчіть дитину розпізнавати маніпуляції. Поясніть, як працює шантаж, вербування та психологічний тиск. 

 

Що не варто робити батькам, 

щоб не погіршити ситуацію 

(«червоні прапорці»)  

Знецінювати почуття дитини, говорячи «Це все дурниці», «Та що ти розумієш?», «Не вигадуй проблем». 

Застосовувати гіперконтроль, а саме жорстку заборону на спілкування, тотальний контроль особистих повідомлень. 

Надмірно критикувати дитину: якщо дитина постійно чує, що вона «невдаха» чи «робить усе неправильно», це може підштовхнути її шукати визнання в інших середовищах. 

Ігнорувати зміни в дитині, а саме не звертати увагу на тривожні сигнали, списувати їх на перехідний вік. 

Використовувати погрози та покарання замість діалогу, говорячи: «Я тебе покараю», «Будеш сидіти без телефона». 

Зневажливо ставитися до інтересів дитини: насміхатися або забороняти якісь хобі лише тому, що ви їх не розумієте.